Розділ 6 Чи ухиляєтеся ви від своїх обов'язків
Мері Міллер продовжувала мчати вперед і спритно повернула на перехресті. Вона спритно сховалася в зелений пояс.
Двоє підлеглих Еріка Картера, які бігли за нею, пройшли повз рослини, не помітивши жінки.
Мері було занадто налякано, щоб плакати.
Вона залишалася на зеленій смузі, поки не помітила, що машина Еріка зрештою поїхала.
Почало темніти, а на розі вулиці горів дорожній ліхтар.
Мері блукала по дорозі, дивлячись на зоряне небо над містом.
Якими б яскравими не не були неонові вогні, вони не могли освітити її серце.
Вона була без грошей, голодна і виснажена. Крім того, у неї боліли ноги.
Її батько покинув її дванадцять років тому, і дядько Френк зрештою відмовився від неї перед інтересами. Що вона могла зробити?
При думці про те, що сталося, Мері знову почала ридати. Світ здавався чудовим, але чому вона опинилася бездомною?
Як молода жінка, яка щойно закінчила коледж, вона почувалася такою розгубленою на життєвому роздоріжжі.
Rolls-Royce повільно рухався по дорозі, і Хенк Кук, який був за кермом, побачив жіночу фігуру попереду автомобіля знайомою.
Це було через сукню, в якій жінка була схожа на русалку.
«Юний пане Майку, ця жінка схожа на міс Міллер».
Майк Джонсон, який заплющив очі від втоми, раптом відкрив їх і засвітив промені світла.
Мері смутно усвідомлювала, що якщо вона продовжить йти дорогою, то прибуде до розкішного житлового району. Тому планувала розвернутися.
Саме тоді миготливі вогні автомобіля засліпили їй очі.
«Міс Міллер».
Хенк вийшов із автомобіля й привітав жінку, випромінюючи спокійну, дружню атмосферу.
Мері сяяла від радості. — О, це ти!
Побачивши неохайний вигляд жінки, Хенк стурбовано запитав: «Що з тобою сталося?»
Мері опустила голову, щоб подивитися на брудну сукню, яка була забруднена, коли вона впала раніше, і відповіла чоловікові зі сльозами на очах: «Мій дядько хоче, щоб я вийшла заміж за жахливого чоловіка. Я не хочу, тому я втекла геть».
— Ну, — насупився Хенк і ступив уперед. «Міс Міллер, не бійтеся. Ми захистимо вас. Будь ласка, йдіть з нами».
Розмовляючи, він потягнув Мері до машини.
"Куди ми йдемо?" Перш ніж Мері встигла зрозуміти, що відбувається , чоловік штовхнув її на заднє сидіння, і вона впала в теплі обійми іншого чоловіка.
«Русалонька, ти повернулася», — Майк обійняв жінку і засміявся.
Мері злякалася, коли її тримав чоловік. Однак вона нічого не могла зробити, щоб позбутися цього, але дозволити йому продовжувати.
Здавалося, що Майк багато випив, і він постійно називав Мері «Русалонькою».
«Сер, ви п’яний», — сказала Мері, відчуваючи сильний запах алкоголю на чоловікові й незграбно ховаючись убік.
Хенк озирнувся з водійського місця, усміхнувся й завів автомобіль.
Від алкогольного дихання чоловіка обличчя жінки почервоніло.
Побачивши почервонілі, опухлі очі Мері, Майк запитав: «Ти плакала?»
Чоловік дуже зблизився з жінкою. Мері нахилила голову й відповіла слабким голосом: «Я в порядку. Чи не могли б ви сісти трохи подалі?»
— Будь слухняною, жінко, — сказав Майк, тримаючи її за голову й цілуючи.
Мері спробувала чинити опір, і їхні губи й зуби зіткнулися.
Притиснувшись руками до грудей чоловіка, вона нервово сказала: «Сер, ви п’яний. Ви п’яний».
Майк поцілував жінку в шию та відповів м’яким, сексуальним голосом. "Я не був п'яний минулої ночі. Ти прикидаєшся, що не спав зі мною?"
Мері оніміла.
На щастя, Майк зупинив свої рухи. Він притулився до Марії і, здавалося, заснув . Він був щиро п'яний.
Невдовзі машину зупинили перед віллою європейського типу на березі Норт-рівер.
Хенк вийшов із автомобіля та відкрив двері жінці. «Міс Міллер, вийдіть, будь ласка, з машини».
— Русалочка, не йди. Майк не хотів відпускати її.
«Юний пане Майку, ми прибули». Хенк допоміг чоловікові вибратися з машини.
Стоячи за двома чоловіками, Мері вагалася, чи слідувати за ними.
Помітивши, що жінка нерухома, Хенк закликав її, сказавши: «Заходьте, міс Міллер. Будь ласка, не хвилюйтеся. Ми не погані хлопці. Давайте поговоримо всередині».
Мері справді не думала, що Хенк стане для неї загрозою, тому дослухалася його поради.
Завдяки її рішенню в той момент доля Мері почала різко змінюватися.